Вересень починається святом знань, просвіти, науки. Перший шкільний день, перший урок, перші вчителі. Наче все вперше – і слово, і музика, і дзвони душі. У цей святковий день кожна мати чи батько, дідусь чи бабуся прокинеться як найраніше, аби неодмінно провести свою дитину до школи – якщо не за ручку, то ідучи поруч.

І в цей чарівний час, дозвольте від щирого серця привітати усіх із традиційним святом першого дзвоника –  Днем знань, який відкриває світ пізнання та сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації, святом молодості та надії і насамперед тих, хто вперше у житті переступає поріг школи. У цей момент – уже через роки і відстані, перегортаючи сторінки своїх шкільних днів і років – так хочеться сказати вам, що навчання – це прихований скарб, це світ знань про людей та їх оточення.

Вчіться, щоб знати, діяти жити. . Ростіть здоровими, досягайте високих результатів у навчанні та завжди будьте активними у громадському житті.

Зі святом !

 

 Улюблена освітня платформа " Шкільне життя" пропонує декілька цікавих перших уроків:

*  Перший урок для учнів 6-8 класів: «COVID-19 — новий виклик для всього свiту» + Презентація(https://www.schoollife.org.ua/pershyj-urok-dlya-uchniv-6-8-klasiv-covid-19-novyj-vyklyk-dlya-vsogo-svitu-prezentatsiya/)

* Розробка виховного заходу для учнів 7-9 класів «Я вірю в мою Україну»(https://www.schoollife.org.ua/933-2018/)

* Поважаю європейські цінності – будую сучасну Україну! (урок-спілкування для учнів 5-9 класів)(https://www.schoollife.org.ua/1007-2017/)

 Незабаром  новий навчальний рік! 

Старанно готуємося до нього, вивчаємо 

 нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2020/2021 навчального року

1.Лист Міністерства освіти і науки України від 11 серпня 2020 р. № 1/9-430 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році»(https://www.schoollife.org.ua/shhodo-metodychnyh-rekomendatsij-pro-vykladannya-navchalnyh-predmetiv-u-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osvity-u-2020-2021-navchalnomu-rotsi/)

2.Постанова МОЗ №50 від 22.08.2020 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»(https://www.schoollife.org.ua/pro-zatverdzhennya-protyepidemichnyh-zahodiv-u-zakladah-osvity-na-period-karantynu-u-zv-yazku-poshyrennyam-koronavirusnoyi-hvoroby-covid-19/)

3.Лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436 “Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)”(https://www.schoollife.org.ua/pro-stvorennya-bezpechnogo-osvitnogo-seredovyshha-v-zakladi-osvity-ta-poperedzhennya-i-protydiyi-bulingu-tskuvannyu/)

4.Лист ІМЗО від 19.08.2020 № 22.1/10-1646 “Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2020/2021 навчальному році”(https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-rozvytku-stem-osvity-v-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-ta-pozashkilnoyi-osvity-u-2020-2021-navchalnomu-rotsi/)

5 Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок( https://www.schoollife.org.ua/deyaki-pytannya-organizatsiyi-vyhovnogo-protsesu-u-2020-2021-n-r-shhodo-formuvannya-v-ditej-ta-uchnivskoyi-molodi-tsinnisnyh-zhyttyevyh-navychok/)

 

День Незалежності України

 

Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало.

Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку - УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п.

Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину.

З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій - Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції "незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки».

28 грудня 1920 між УРСР і РСФСР було підписано «Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці 20 століття, після розвалу СРСР.

24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.

Незважаючи на порушення територіальної цілісності з боку агресивного російського сусіда на початку 2014-го року, ядерний шантаж, окупацію Кримського півострова, терор і подальшої війни, розв’язаної ним на території Донецької та Луганської областей, Україна залишилася вірною демократичним цінностям. Підтвердила свій без’ядерний статус, від якого відмовилася в обмін на гарантії збереження територіальної цілісності і суверенітету за Будапештським меморандумом.

8 серпня 2016-го року, з огляду на вагому користь в площині інноваційного духу українського народу, багатої культури і спадщини, тверду прихильність українського суспільства до демократичного вектору розвитку, а також внесок української діаспори, що проживає в Сполучених Штатах Америки в розвиток україно-американських відносин і внесок американців українського походження в освітній, науковий і економічний успіх штату Міннесота, Губернатором штату Міннесота Марком Дейтоном, День Незалежності України був офіційно проголошений святом штату: UKRAINIAN INDEPENDENCE DAY in the State of Minnesota.

Зусилля українського народу і світової спільноти спрямовані на відновлення територіальної цілісності і суверенітету держави Україна. Не зважаючи на агресію, в країні проводяться ряд реформ, метою яких є забезпечення загальнолюдських прав і свобод, економічного добробуту та подальшої інтеграції в міжнародні процеси.

Джерело : https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=191&year=2020

 

Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації

  

Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації відзначається за рекомендацією 150-ї сесії виконавчої ради ЮНЕСКО в день повстання рабів Сан-Домінго і Гаїті в 1791 році, яке поклало початок процесу ліквідації системи рабства.

На початку третього тисячоліття до цієї дати влада американського штату Огайо приурочила відкриття музею історії рабства.

На острові Горі біля берегів Сенегалу, який був основним транзитним пунктом для работоргівців, проводиться церемонія пам’яті жертв работоргівлі.

Рабство є безпрецедентною трагедією і однією з самих темних сторінок людської історії.

Незважаючи на те, що рабство було скасовано і засуджено на міжнародному рівні, воно, як і раніше, існує в нових формах і зачіпає сьогодні мільйони людей в усьому світі. За даними ООН, щороку мільйони людей, переважно жінки та діти, стають жертвами обману і насильства, перетворюються на «живий товар» і зазнають експлуатації.

«Нова работоргівля» стала однією з найбільш гострих та широкомасштабних проблем сучасності.

Джерело :https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=190&year=2020

Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму

 

Декларація Європейського парламенту про проголошення 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму:

Європейський парламент,

- Беручи до уваги Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства,

- Беручи до уваги наступні статті Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основних свобод: Стаття 1 - Зобов’язання поважати права людини; Стаття 2 - Право на життя; Стаття 3 - Заборона катування і стаття 4 - Заборона рабства і примусової праці,

- Беручи до уваги Резолюцію 1481 (2006) Ради Європи Парламентської Асамблеї про необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів,

- Беручи до уваги Правило 116 своїх Правил процедури,

А. тоді як пакт Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 між Радянським Союзом і Німеччиною розділили Європу на дві сфери, що представляють інтерес за допомогою секретних додаткових протоколів,

B. тоді як масові депортації, вбивства і полон вчинені в контексті актів агресії з боку сталінізму і нацизму потрапляють в категорію військових злочинів і злочинів проти людяності,

С. в той час як, відповідно до норм міжнародного права, законодавчі обмеження не застосовуються до воєнних злочинів і злочинів проти людяності,

D. в той час як вплив і значення радянського ладу і окупації, а також для громадян посткомуністичних держав мало відомі в Європі,

Е. в той час як стаття 3 Постанова № 1904/2006 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 року встановлює на період з 2007 до 2013 року програму «Європа для громадян», щоб сприяти активності європейського громадянства (1) вимагає підтримки для дії програми «Активної Європейської Пам’яті», призначеної для запобігання будь-якого повторення злочинів нацизму і сталінізму,

1. пропонує 23 серпня оголосити Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму, в цілях збереження пам’яті про жертви масових депортацій і знищень, і в той же час вкорінення і зміцнення демократії, зміцнення миру і стабільності на європейському континенті;

2. доручає своєму Голові направити цю декларацію, до парламентів держав-членів.

Джерело osce.org і http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?reference=P6_TA(2008)0439&language=EN

 

Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.

Зі святом, дорогі Українці!